Нещодавно я прочитав книгу С. Гридіна ″Не ангел″.
Тобто навіть не прочитав, а пережив події твору разом із героями.
Персонажі Гридіна-звичайні сучасні підлітки, навіть їх мова нічим не відрізняється від мови теперішніх дітей.
У книзі розповідається про хлопця Олеся, який потерпав від сімейних проблем. Коли його мама потрапляє до лікарні, не бажаючи залишатися з батьком, якого вважав ворогом, Олесь втікає з дому. Там, на вулицях жорстокого світу, він зустрічає свого однолітка. Хлопці стали друзями. Олесь пізнає всю тяжкість життя на вулиці, вони ледь вибираються із халепи, яка могла коштувати їм життя. Після цього доля розлучає друзів, а Олесь завдяки цьому зміг провідати свою маму. Ця історія змушує задуматися про те , як багато ми маємо, але починаємо цінувати лише тоді, коли втрачаємо. Сергій Гридін пише надзвичайно реалістично і зворушливо…
Комментариев нет:
Отправить комментарий