Нещодавно Евелінка написала листа улюбленій українській письменниці Оксані Сайко, у якому розповіла про свої враження від прочитаної книги "Птахи завжди повертаються" та задала кілька запитань стосовно написання її захоплюючого роману.
Ми зустрілися з Евелінкою, щоб почути, яку відповідь вона отримала від письменниці Оксани Сайко, що полюбляють читати сучасні підлітки та чому варто читати сучасну літературу.
Людський мозок потребує тренувань. Як і будь-який м’яз, від бездіяльності він деградує. Існує думка, що для мозку найкращий тренажер - це читання.
Евелінко, чи це справді так? Що для тебе є читання?
Як виглядає твій звичайний день?
Я, як і усі школярі, відвідую ліцей, виконую домашні завдання, вчуся з подругою грати на гітарі, малюю, пишу вірші, гуляю, а ввечері готую собі ароматний чай, загортаюсь у теплий плед і занурююсь у читання. У моїй кімнаті, у тиші - тільки я і моя книга. Саме тому я найбільше полюбляю читати ввечері, хоча також, особливо влітку, у сонячну погоду, читаю на природі, адже дуже люблю річку та поле, коли воно все у квітах.
Евелінко, за чиїми рекомендаціями ти обираєш книги, котрі б хотіла прочитати?
Найчастіше про цікаві книги я дізнаюсь від друзів, букблогерів, зокрема з оглядів у ТікТоці, а також обираю ті, що зацікавили у бібліотеці нашого ліцею та бібліотеці-філії № 8, котрі я відвідую. Саме в бібліотеці я обрала книгу Оксани Сайко "Птахи завжди повертаються", котра мені так сподобалась, що я вирішила написати письменниці листа. До речі, після того я ще читала її книгу "Новенька", яка теж мене зачепила.
А про що ти найбільше полюбляєш читати? Твої улюблені автори, книги, герої?
Найбільше мені подобається читати про життя підлітків та фентезі. Детективи пробувала читати - це не моє. Саме тому мої улюблені книги - "Намалюй мене пташкою" Галини Рис, "Новенька" та "Птахи завжди повертаються" Оксани Сайко, "Не-ангел" Сергія Гридіна, "День Сніговика" Дзвінки Матіяш... Моя улюблена героїня - Галена із книги "Птахи завжди повертаються". Люблю читати сучасну прозу, адже її герої мені більш близькі своєю мовою, захопленнями, проблемами. Вони, як і я, прагнуть пізнати себе, знайти відповіді на свої запитання.
До речі, у бібліотеці нашого ліцею я уже склала для себе список книг, які хочу прочитати. Це "Пампуха" Алевтіни Шавлач, "Марта з вулиці святого Миколая" Дзвінки Матіяш, "Яловохус" Михайла Іваська, "220 маршрутів" Малгожати Гутовської-Адамчик та "Крок у світло" Зоряни Лебедівни.
Евелінко, розкажи детальніше про твоє спілкування із письменницею Оксаною Сайко? Звідки у тебе з'явилась така ідея та яку відповідь ти отримала?
Я відвідую гурток "Book-студія ЧАТ", на якому ми читаємо та обговорюємо книги, на одному занятті ми писали листи до своїх улюблених письменників, і я вирішила написала до Оксани Сайко, адже саме перебувала під враженням від її книги та намалювала ілюстрацію головної героїні Галени. Ми знайшли Оксану Сайко в фейсбук та надіслали їй листа в месенджер. Я не очікувала, що так швидко надійде відповідь. Уявляєте, вже через 3 години того ж дня мені написала Оксана Сайко!
Вона написала, що приємно вражена моїм листом та моїми враженнями від книги, здивувалась, що я змогла у такому віці зрозуміти метафору непростої для сприйняття, психологічної книги. Написала, що такі читачі, як я, надихають її писати далі і розповіла про процес написання книги, про те, що у книзі є персонажі, яких їй колись довелося спостерігати, коли вона навчалася у медичному коледжі... Особливо мене зачепила її відповідь на моє запитання про те, звідки береться натхнення писати : "А що надихнуло? Це завжди важко пояснити, звідки береться натхнення... Але, безперечно, десь надихнули люди, які трохи не від світу цього, які з пташиними вразливими і тонкими душами і які вміють бачити серцем..."
Евелінко, дуже дякуємо тобі за цікаві відповіді на запитання, що б ти хотіла побажати своїм одноліткам та друзям, котрі читатимуть твоє інтерв'ю?
Я б хотіла побажати, звичайно ж, прочитати багато цікавих книг та насолоджуватись захоплюючим процесом читання!
